Іван Федорович, Іва́н Фйдоров, Іван Феодорович, Друкар (близько 1510, Велике князівство Московське — 5 (15) грудня 1583, Львів) — один із перших українських друкарів, гравер, інженер та ливарник.

От април 1563 г. до март 1564 г., заедно с Петър Мстиславец, той работи върху подготовката на текста, отливането на шрифта и изработването на гравюри за изданието "Апостола". Наборът от художествени методи за текстов дизайн, разработен от Иван Федоров, повлия на по-нататъшния източнославянски печат. В послеслова към "Апостола" от 1564 г. като пряк инициатор за създаването на печатницата е посочен цар Иван IV Грозни.
До 1565 г. Иван Федоров и Петро Мстиславец отпечатват няколко богослужебни църковнославянски книги.
След опожаряването на печатницата им, в което имаше пръст московското духовенство[6], и двамата печатари напуснаха Московия; се установява в Заблудов (Северно Подласие, на границата на полските и беларуските земи), в имението на литовския хетман Григорий Ходкевич, по-късно поддръжник на Иван IV Грозни като претендент за полския престол. Има предположение, че печатниците са избягали от Москва от преследване, тъй като новата технология създава конкуренция за московските преписвачи на книги.

З квітня 1563 по березень 1564 року разом із Петром Мстиславцем працював над підготовкою тексту, литтям шрифту та виготовленням гравюр для видання «Апостола». Сукупність художніх прийомів оформлення тексту, розроблена Іваном Федоровим, вплинула на подальше східнослов"янське друкарство. У післямові до «Апостола» 1564 року безпосереднім ініціатором створення друкарні названий цар Іван IV Грозний.

До 1565 року Іван Федоров і Петро Мстиславець надрукували кілька літургійних церковнослов"янських книг.

Після спалення їхньої друкарні, до якого доклало рук московське духовенство^[6], обидва друкарі залишили Московію; осіли в Заблудові (північне Підляшшя, на межі польських і білоруських земель), у маєтку литовського гетьмана Григорія Ходкевича, згодом прихильника Івана IV Грозного як претендента на польський престол. Існує припущення, що друкарі втекли з Москви від переслідування, бо нова техніка створила конкуренцію московським переписувачам книг. 

Основен източник ми е Букварът на Иван Федорович от 1574г. отпечатан в Лвов.  Химнът на Света Троица от Константин Философ е на страници 23,24,25 http://litopys.org.ua/fedorovych/bf24.htm http://litopys.org.ua/fedorovych/bf25.htm http://litopys.org.ua/fedorovych/bf26.htm   Іван ФЕДОРОВИЧ БУКВАР (Львів, 1574) http://litopys.org.ua/fedorovych/bf.htm

Българската Азбука сравнена с Буквара на Иван Федорович

https://zn.ua/ukr/HISTORY/vidrukovano-vo-lvovi-289074_.html

 

 ЛІТОПИСИ
http://litopys.org.ua/links/inlitop.htm  
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
http://litopys.org.ua/links/inoldlit.htm
 СЛОВО О ПЛЪКУ ИГОРЕВЂ, ИГОРЯ СЫНА СВЯТЪСЛАВЛЯ, ВНУКА ОЛЬГОВА.
http://litopys.org.ua/slovo/slovo.htm https://www.youtube.com/watch?v=Lj0JocW3KsQ  

https://panazea.blog.bg/video/2021/03/09/bylgarskata-azbuka-sravnena-s-bukvara-na-ivan-fedorovich.1752475

Так було 2008: Першодрукар Іван Федоров https://www.youtube.com/watch?v=Lj0JocW3KsQ  Іван Федоров. Біографія. Історія України. https://www.youtube.com/watch?v=ZGlvs3UqBOA Книгодрукар Іван Федоров https://www.youtube.com/watch?v=EliJOsrHOdk Першодрукар Іван Федоров https://www.youtube.com/watch?v=P2uOOA3Oxwg      

Търсих думата "славяни" в оригиналния текст с най-добро желание,но не можах да я намеря...

На български , българските редактори на викито са го променили на славянско.
Наште пишат така , ние искаме от другите да пишат правилно.
Те само копират като папагали , защото не ни знаят тънкостите .